Ідеї для розвитку сільського туризму від експерта з розвитку зелених маршрутів і зеленого туризму Сергія Толстіхіна.
Протягом деякого часу маємо нагоду консультувати деякі “зелені садиби”, що розміщуються на Дністрі. Саме там сформувався прошарок бізнесу, який ми називаємо “здати дачу на Дністрі”, що обслуговує в сезоні десятки тисяч туристів, але ми зеленими садибами ці “дачі” ми не називаємо.
Основна проблема цього бізнесу – малий середній чек, люди зазвичай купують нічліг (150 – 250 грн за ніч) і все. Продукти харчуванн в людей власні, з розваг лише загаряння і купання в Дністрі і досить обмежений вибір розваг на воді, та й прибутку власнику садиби це не приносить.
Для прикладу розповім про зелену садибу “Bużny szlak”, в якій ми зупинялись під час тритижневої велоподорожі з кохаю по Польщі, Білорусі і Литві в 2018 році. Метою цієї подорожі було саме дослідження зеленого туризму в Європі, ми пересувались на зеленому транспорті (велосипед), ночували в зелених садибах, куштували місцеву кухню.

Отже, перше:

  1. Чи є ви в онлайні?

Під час наших ультрадовгих мандрів ми зазвичай шукаємо нічліг за допомогою старого доброго пошуковика Google, а точніше Google Map. Відкриваємо на смартфоні приблизне місце кудою будемо їхати і де плануємо нічліг і вписуємо слова “зелена садиба”, “нічліг”, “кемпінг”, “хостел”. І зазвичай перший вибір відбувається саме за результатами цього пошуку. Хтось використовує тематичні сайти, як от http://ruraltourism.com.ua/ чи https://www.greentour.com.ua/region, але у будь-якому випадку:

Якщо вашого бізнесу немає в інтернеті – у вас немає бізнесу

Подбайте про те, щоб зареєструвати вашу садибу в пошукових системах Google і на тематичних сайтах, це майже одноразова інвестиція вашого часу, яка принесе вам непоганий трафік туристів в майбутньому. Для прикладу глянемо скільки запитів “Садиба” показує на Дністрі Гугл.

Українські садиби занедбують необхідність присутності онлайн
Як бачимо, незважаючи, що на Дністрі діють сотні закладів для нічлігу, у Гуглі зареєстровано усього…. 6.

2. Перше враження

Отже, продовжимо приклад наших мандрів. Знайшовши в Гуглі декілька садиб, ми почали обирати найкращу. Які фактори на нас впливали під час вибору? Це:
  • назва садиби, бренд і “родзинка”;
  • фотографії;
  • ціна;
  • пропозиція;
  • місцерозташування;
Назва садиби є досить важливим елементом, хоча я б не переоцінював його значення. “У Богдана”, “Батьківська хата”, “Квітуча долина”, “Бузковий рай”, це лиш маленька частинка у виборі саме вашої садиби. Набагато важливішим є якась “родзинка” саме вашої садиби. Щось, що вас кардинально відрізняє від конкурента. У випадку, який ми описуємо, родзинкою стало те, що наша садиба знаходилась в приміщенні… конюшні. Власник так і описав “лише в нас ви зможете пожити в справжній конюшні 18 століття”

Зелена садиба в конюшні
Приміщення конюшні було вичищене і адаптоване під потреби туристів. В колишніх стійлах для коней облаштовані міні-кімнатки, є великий коридор, в якому зручно можна було розмістити наші велосипеди. В середині є кухня, газовий балон, холодильник, душ і туалет. Окрім того на території садиби можна було зняти на ніч один з трьох будиночків, але нас зачіпила ідея саме з конюшнею, тим паче це вартувало дешевше ніж будиночки.

Залізні коні в справжній конюшні зеленої садиби “Bużny szlak”
В профілі садиби в пошуку Гугл були розміщені фотографії (біля 15 штук), що давало хорошу уяву про неї, також були відгуки клієнтів з середнім балом 4,9/5. Також було посилання на сайт, де додатково були розміщені ціни, спектр послуг, мапа доїзду. Ми зателефонували за номером і попросили забронювати нам місце.
Отже вибір було зроблено на основі назви, цікавої ІДЕЇ садиби, фотографій, вичерпної інформації на сайті. Ми точно не купували кота в мішку.

3. Зелена садиба як туристичний продукт.

Клієнт вас знайшов і прийняв рішення до вас приїхати. Клієнт точно залишить вам кошти за нічліг, але чи варто обмежитись лиш цим.
Спочатку ми так і хотіли, заночувати в садибі “Bużny szlak” лиш на 1 ніч, на наступний день продовживши нашу веломандрівку. Ми приїхали, розмістились в конюшні, яка дійсно нам сподобалась, всі стандартні умови були, сама садиба була гарно оформлена, з елементами старого польського села, гарні газони, привітні господарі.
А далі сталось те, що у досвідчених власників садиб виходить само собою, а наших треба вчити довго і ретельно – почався продаж туристичного продукту, причому абсолютно геніальним методом)
Спочатку нас покликали до себе господарі, яким ми вже розповіли, що мандруємо здалеку – на пиво. Безкоштовно. Виявляється, що їх знайомі з іншої садиби мають невеличку крафтову пивоварню, продукцію якої розповсюджують лише серед клієнтів дружніх садиб і в декількох невеличких барах на території своєї гміни. Властиво це не було просто пиво, це був мікс світлого і темного пива з додаванням сиропу.

З власникам зеленої садиби
Далі ми розговорилися, ми розповіли про свою подорож, а у власників розпитались, як вони вирішили відкрити цей бізнес. Спочатку вони планували відновити конюшню, але це виявилось надто дорого. Потім вони побачили інформацію, що по їх території пролягає зелений маршрут (green ways) GreenVelo і можна відкрити зелену садибу, тим паче місцева влада проводила безкоштовний семінар по навчанню потенційних власників садиб і відкрило грантові кошти на придбання мінімального обладнання. Так цей бізнес і почався. Доречі пиво ми дегустували в льосі, (недарма його поляки називають пивницею), який в українських селах так розповсюджений. Всередині затишно, прохолодно (а це була середина літа) і тихо. Господарі кажуть, це найпопулярніша локація на їх садибі.

В льосі, або пивниці, розташоване прохолодне і тихе затишне приміщення для дегустації пива
Далі власники нам описали, що поруч з їх селом є 2 річки, менша спокійна і хвиляста річка Krzna (Кшна), яка впадає в велику річку Західний Буг. Ну і розповіли, що в них можна орендувати байдарку і поплавати, або меншим або більшим маршрутом. Оскільки ми були досить втомлені 5-ма днями їзди на велосипеді поспіль, та й вже подіяло пиво, ми серйозно з Юлею задумались над пропозицією.
Недовго порадившись, ми погодились змінили план наших мандрів і зробити наступний день вихідним і замовити собі сплав на байдарках, який коштував на двох 60 злотих + ми взяли ще одну ніч (50 злотих).

Байдарки, придбані на грантові кошти

Вперше в житті сплавляємось байдарками
Ми, хоч раніше і не мали досвіду спливу на байдарках, замовили довший маршрут. На наступний день ми добре виспались, навіть пішли на Службу божу в костел, а в обідню пору, в нашу садибу підтягнулось ще пару туристів з сусідніх садиб (про це пізніше), власник садиби причепив до джипа причіп з байдарками і всіх нас завіз на місце висадки. Провів короткий інструктаж, дав захисні жилети і ми з задоволенням проплили 15 кілометрів двома річками. Західний Буг, доречі, є прикордонною річкою, що межує з Білоруссю, тому власник садиби попросив зробити ксерокс паспортів, щоб внести нас в спеціальну базу даних, на випадок, якщо нас зупинить берегова охорона.

4. Співпраця, а не конкуренція

Висновок, а навіть два. Наявність широкого спектру послуг дасть можливість збільшити за рахунок них свій чек навіть з туристів, які початково не планували ці послуги купувати. Сплив на байдарках, прокат велосипедів і іншого спортивного спорядження, проведення майстер класів народних ремесел, послуги гіду і провідника – існує багато чого, що можна “продати” туристу. А другий висновок – “співпраця, а не конкуренція”. В даному селі і околицях існує декілька садиб, які, по суті, є прямими конкурентами і мали б боротись за свого клієнта. Одначе їм вдалось так домовитись, що вони не конкурують, а співпрацюють. Якщо в когось є хороше замовлення на байдарки, але своїх не вистачає, з ним своїми байдарками “ділиться” сусідня садиба. Також, якщо є велике замовлення на корпоративний відпочинок – тоді заробіток мають не лише усі садиби (поселити на ніч треба усіх), але й усе село допомагає (і принагідно заробляє) на приготуванні їжі.

Фінальний підсумок.

Ми планували залишити в цій садибі 50 злотих, заночувавши 1 ніч і не придбавши жодної з додаткових послуг. Залишили майже 200, збільшивши чек у 4 рази!
Лише через те, що “продавець”, тобто власник садиби невимушено змусив нас закохатись в його садибу, захотіти тут відпочити і скористатись його додатковими послугами.
Замість звичайного нічлігу, в нас був вибір:
  • декілька варіантів будинків: конюшня, окремий будиночок з виглядом на річку, наметова ділянка (власна послуга садиби)
  • вуличні мангали для приготування грилю + дрова (власна послуга садиби)
  • 2 маршрути сплаву на байдарках (власна послуга садиби)
  • 4 велосипедні маршрути + оренда велосипедів (власна послуга садиби)
  • крафтове пиво (послуга в партнерстві з місцевим виробником пива)
  • домашній сир (послуга в партнерстві з місцевим виробником пива)
  • майстер клас з гінчарства (послуга на сусідній садибі)
  • майстер клас з виготовлення деревяних виробів, іграшок (послуга на сусідній садибі)
  • візит в музей села (послуга на базі сільського музею)
Анонс! В наступних оглядах кейсів зеленого туризму в Європі, ми розглянемо рецепт створення ідеального зеленого маршруту, на приклад польського Green Velo.
Олександр Коваль
Автор

Підприємець, бізнес – консультант, мандрівник, блогер, тренер та викладач. Засновник Туристичного – інформаційного центру «Турінформ Закарпаття». Розвиваю та дарую ідеї для розвитку власної справи. Інтереси: маркетинг та продажі, pr&брендинг, smm; Сектор: туризм та готельно-ресторанний бізнес, виробництво натуральних продуктів харчування.

Залишити коментар

avatar
  Підписка  
Notify of